Війна в Україні змінила архітектуру безпеки Європи та роль у ній Туреччини - експерт

Повномасштабна війна Росії проти України стала структурним потрясінням для європейської системи безпеки, змусила Європу докорінно змінювати оборонні стратегії та водночас посилила значення Туреччини в новій архітектурі безпеки

Про це сказав турецький експерт-міжнародник та журналіст Гюнгьор Явузаслан, аналізуючи зміни в європейській системі безпеки після початку повномасштабної війни Росії проти України.

«Широкомасштабна війна між Росією та Україною, що розпочалася 24 лютого 2022 року, є не лише регіональною територіальною суперечкою між двома державами; це структурний землетрус, який призвів до докорінного переосмислення міжнародного права, принципу територіальної цілісності та парадигми стримування, що вважалися гарантією миру на Європейському континенті», – зазначив Явузаслан.

За його оцінкою, передумови нинішньої кризи проявилися ще у 2014 році з окупацією та незаконною анексією Росією Криму і війною на Донбасі. Водночас протистояння має глибші геополітичні, енергетичні та ідеологічні витоки.

«Європа, яка роками планувала свою безпеку, спираючись замість військового стримування на “нормативні цінності” та економічні зв’язки, разом із цією відкритою стратегією вторгнення пережила великий геополітичний шок і була змушена докорінно змінити свої оборонні стратегії», – сказав Явузаслан.

За словами Явузаслана, однією з головних змін стало повернення НАТО від моделі кризового менеджменту до стримування та колективної оборони. Він також звернув увагу на посилення східного флангу Альянсу, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО та зміну оборонної політики Німеччини.

Експерт переконаний, що архітектура європейської безпеки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну не просто проходить реформування, а перебуває на етапі повноцінного перезаснування, де Туреччина набуває важливішої ролі.

«Туреччина вже є не просто “регіональною силою”, а “стратегічною центральною країною”, яка поєднує між собою різні геополітичні простори», – зазначив Явузаслан.

Водночас експерт критично оцінює нинішній рівень інституційної співпраці між ЄС і Туреччиною у сфері безпеки та оборони. На його думку, обмеження участі Анкари у європейських оборонних механізмах суперечить стратегічним інтересам самого Євросоюзу.

Експерт також пов'язує трансформацію європейської системи безпеки зі змінами на Близькому Сході та в Північній Африці. За його оцінкою, безпеку Європи вже неможливо розглядати окремо від процесів у цих регіонах.

У липні цього року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган на зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн на полях саміту НАТО в Анкарі заявив про те, що Туреччина очікує відновлення процесу вступу до Європейського Союзу, зокрема активізації відповідних механізмів та початку переговорних зустрічей. У липні, після Саміту НАТО в Анкарі, президент Ердоган заявив, що членство в Європейському Союзі більше не є пріоритетом для Анкари, оскільки ЄС не демонструє готовності прийняти країну до свого складу.